Ним захоплювався Стівен Кінг. Ричард Метисон

 
    Ричар Метисон — американський письменник та сценарист, який працював у жанрах фентезі, жахи та наукова фантастика. Його високо цінували сучасники.      Рей Бредбері вважав Метисона «одним з найзначніших письменників XX століття». Кінг казав, що Метисон вплинув на нього найбільше, як на письменника. Дін Кунц зізнався, що «ми стали явно багатшими, маючи Річарда Метисона серед нас».

    Ричард Метисон народився    20 лютого 1926 в Аллендейлі (штат Нью-Джерсі) у родині іммігрантів з Норвегії. Дитинство письменника пройшло в Брукліні (Нью-Йорк). Чи планує дитина у 8-9 років, що стане письменником? Напевно, ні.Можна планувати стати, наприклад, водієм або моряком. Чи продавчинею. Писати починають тому, що хочуть розповісти щось цікаве. Так і Ричард Метисон у свої 8 років теж, напевно, не планував стати письменником. Але все ж таки віддав своє перше оповідання до місцевої газети The Brooklyn Eagle, яка його і надрукувала.

    Подальше життя принесло Метисону багато подій. 1943 року Метисон поступив на військову службу і у складі піхотних військ узяв участь у Другій світовій війні.    Після війни Метисон вивчав журналістику в Міссурійськом університеті і 1949 року отримав диплом бакалавра журналістики.Одружився, народилися четверо дітей, троє з яких теж згодом стали письменниками та сценаристами. 
     1950 року у журналі «The Magazine of Fantasy and Science Fiction» з'явилося перше фантастичне оповідання Ричарда Метисона про дитину-мутанта з неприродною лексикою «Born of Man and Woman» (перекладене як «Народжений чоловіком та жінкою» і «Народжений людьми»), а 1954-го року під такою ж назвою було опубліковано  збірку його оповідань.

    Переїхавши 1951 року до Каліфорнії, письменник звернувся до написання історій, повних крижаного жаху,написаних у жанрі   фентезі.

     1954 року з'явився роман «Я — легенда» («I Am Legend»)  про пандемію вампіризму, яку спричинив вірус, і про останню людину у світі, населеному виключно вампірами.

       Роман «Я — легенда» був чотири рази екранізований: «Остання людина на Землі» (1964), «Людина Омега» (1971), «Я — Омега» (2007), «Я — легенда» (2007), і не лише прославив автора, а й породив цілу серію творів про вампірів різних авторів у 1970-ті роки.

       Не меншу популярність приніс Метисону екранізований роман «The Shrinking Man» (1957, «Людина, що стискається», інша назва — «Шлях вниз»). Зменшившися до розмірів огірка під впливом радіоактивних опадів, герой роману змушений битися з власною кішкою, павуками, що стали для нього грізною силою.

      Наприкінці 1950-х Метисон став сценаристом кінокомпанії American International Pictures, яка внесла значний внесок у розвиток фільмів жахів .

    У 1990-ті роки Метісон видав серію книг-вестернів («Journal of the Gun Years», «The Gun Fight», «By the Gun»).
   Помер 23 червня 2013 року у Лос-Анжелесі, США.
    Досягнення і талант письменника відзначені премією Едгара Аллана По, премією Брема Стокера та багатьма іншими.

    
     Роман "Куди приводять мрії" вийшов друком у 1978 році, письменник присвятив його своїй дружині. Головний герой, не зумівши після своєї смерті вберегти дружину від самогубства, відправляється за нею в пекло, ризикуючи єдиним, що у нього залишилося, – раєм. Що чекає на нас за порогом життя? Небуття чи вічність? Чи, можливо, нескінченна подорож? Саме така мандрівка поза простором та часом судилася Крісу після смерті. Щоб визволити кохану, яка вкоротила собі віку, та знову знайти надію та любов, він ладен покинути рай та спуститися за нею в пекло. Тому що справжнє кохання не зможе зруйнувати навіть смерть.1998 року за  романом  метисона «What Dreams May Come» знято фільм «Куди приводять мрії» з Робіном Вільямсом у головній ролі. 
    Запрошуємо прочитати роман Ричарда Метисона "Куди приводять мрії" після закінчення карантину в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці.

Метисон, Р.

Куди приводять мрії : роман / Ричард Метисон ; [пер. з англ. Д. Петрушенко]. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 288 с. – Дод. тит. арк. англ 




Немає коментарів:

Дописати коментар